За дев’ять років війни рф жодного разу не дотримувалася домовленостей про перемир’я
Чи можна вірити останній путінсько-гундяївській пропозиції щодо перемир’я на Різдво Христове? АрміяInform проаналізувала, як з початку війни у 2014 році оголошення про припинення вогню зухвало порушувалися кремлівським військово-політичним керівництвом.
До початку повномасштабного вторгнення армії рф на територію України 24 лютого 2022 року близько двадцяти разів під час таких «перемир’їв» ворог вогнем зі стрілецьких та заборонених Мінськими угодами калібрів провокував українську сторону на зрив «режимів тиші».
І щоразу наша сторона надавала міжнародним спостерігачам об’єктивні докази тих провокацій. Противнику ті докази «крити» було нічим…
«Перемир’я» періоду проведення АТО
Уперше про двостороннє припинення вогню оголосив Президент України 20 червня 2014-го. Воно мало тривати до 27 червня, але бойовики та росіяни його не виконали.
Затим сталася Іловайська трагедія, під час якої загинуло 366 українських воїнів. Більшість наших втрат припали на час виходу українських підрозділів із оточення через так званий «зелений коридор». Росіяни гарантували, що по українцях не стрілятимуть. Але їх кадрові військові та посіпаки там просто розстрілювали українців з усіх калібрів, наче у тирі.
Результатом перемовин у Мінську після іловайських подій стало підписання 5 вересня 2014-го протоколу про припинення вогню і перемир’я. 19 вересня сторони погодили додатковий протокол про лінію розмежування між українськими силами та проросійськими бойовиками. Вони домовилися відвести важке озброєння від лінії розмежування та не застосовувати авіацію. Росія також мала закрити кордон для перетину бойовиків та техніки.
Росіяни кордон не закрили, обстрілів не припинили. І до початку зими бої розгорілися з новою силою, аж до 9 грудня, коли Україна та ОРДЛО оголосили про новий «режим тиші». Утім, він, із провокаціями бойовиків, протримався до середини січня 2015-го, коли РФ зірвала анонсовані переговори в Астані лідерів України, Росії, Німеччини та Франції.
Після цього бойовики почали масований штурм Донецького аеропорту, захопили місто Вуглегірськ біля Дебальцевого. Після час боїв і нищення ДАПу, 22 січня, глави МЗС у Берліні в «нормандському форматі» втретє обговорили виконання Мінських угод.
Усього за час боїв періоду АТО було 11 спроб встановити більш-менш стійкий режим припинення вогню, про що сторони домовлялись у рамках Тристоронньої контактної групи.
Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Telegram написала заступник Міністра оборони України Ганна Маляр.
- з18:00 05.09.2014р.
- з00:00 15.02.2015р.
- з00:00 01.10.2015р.
- з00:00 30.04.2016р. (Великоднє перемир’я)
- з00:00 01.09.2016р. (шкільне перемир’я)
- з00:00 24.12.2016р. (Новорічне перемир’я)
- з00:00 24.06.2017р. (хлібне перемир’я)
- з00:00 25.08.2017р. (шкільне перемир’я)
- з00:00 23.12.2017р. (Новорічне перемир’я)
- з00:00 05.03.2018р.
- з00:00 30.03.2018р. (Великоднє перемир’я)
— Усі ці перемиря були зірвані навмисними діями ворога. Приміром, під час так званого «всеосяжного весняного перемир’я» 2018-го за 22 дні проголошеної «тиші» ворог здійснив щонайменше 153 обстріли, під час яких шестеро українських військовослужбовців загинули, 12 зазнали поранень, — повідомила Ганна Маляр.
«Перемир’я» періоду проведення ООС
Під час проведення операції Об’єднаних сил Україна ще кілька разів домовлялася про двостороннє припинення вогню. Утім, їх результати були аналогічними попереднім. Тільки у 2019 році бойові втрати української армії на Донбасі становили 97 загиблих. У 2020-му до початку останнього, липневого перемир’я, гине ще 32 військовослужбовця ЗСУ, 220 поранено.
27 липня 2020 року офіційно розпочався черговий «повний і всеосяжний режим припинення вогню». Однак бойовики його дотримувалися лише півгодини. Близько 00:20 вони обстріляли підрозділи 36-ї окремої бригади морської піхоти. Ще один обстріл зафіксований близько 9-ї ранку.
27 липня цього року офіційно розпочався черговий «повний і всеосяжний режим припинення вогню». Однак бойовики його дотримувалися лише пів години.
З 27 липня 2020 року по 27 липня 2021 року зафіксовано понад 2 тис. ворожих обстрілів
Аналітичний портал «Слово і діло» навів таку статистику обстрілів:
- Заперші чотири дні дії режиму припинення вогню було 11 обстрілів і загинув один військовий. У серпні перемир’я було порушено 55 разів, один військовий загинув і троє були поранені.
- Увересні в зоні ООС зафіксували 62 обстріли (3 військових загинули, 10 були поранені), в жовтні — 106 обстрілів (2 загиблих, 4 поранених), в листопаді — 108 обстрілів (один загиблий, 4 поранених), в грудні — 176 обстрілів (9 поранених).
- Усічні 2021-го на Донбасі загинули 2 українських військовослужбовців, 10 зазнали поранень. За перший місяць року було зафіксовано 175 обстрілів.
- Улютому в зоні ООС ситуація загострилася. Глава української делегації у ТКГ Леонід Кравчук, віцепрем’єр Олексій Резніков і голова МВС Арсен Аваков заявили про зрив перемир’я. За місяць зафіксували 181 обстріл. Загинули 11 військових, 15 були поранені — це сталося і внаслідок підривів на вибухових пристроях, і внаслідок роботи ворожих снайперів.
- Уберезні в зоні ООС зафіксували 250 обстрілів, за цей час 9 бійців ВСУ загинули, ще 17 зазнали поранень.
- Тристороння контактна група намагалася домовитися про запровадження нового режиму припинення вогню 1квітня, але російська сторона не підтримала цю пропозицію. Загалом за квітень було 323 обстріли: загинули 12 військових, 9 були поранені.
- Утравні на Донбасі зафіксували 286 обстрілів, загинули четверо українських бійців, 12 отримали поранення. У червні «перемир’я» порушували 20 разів, загинули 2 військових, 8 зазнали поранень.
- З1 до 26 липня в зоні ООС — 248 обстрілів, 5 військових загинули, 36 були поранені.
За інформацією Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ, що була оприлюднена Громадським телебаченням, майже за рік цього «режиму тиші»: з 27 липня по 18 липня 2021 року в ході проведення бойових дій на території Донецької і Луганської областей загинуло 45 і дістали поранення 150 наших військовослужбовців.
Напередодні великодніх свят у 2021 році домовленостей щодо перемир’я досягти не вдалося. І головна причина — росія наполягала аби укладення такої домовленості відбулося між Україною і так званими «народними республіками». На це Київ, звісно, не пішов.
На Великдень 2 травня, окупанти один раз порушили режим припинення вогню в районі проведення операції Об’єднаних сил. «Зокрема, недалеко від населеного пункту Катеринівка російські окупанти відкривали вогонь з великокаліберних кулеметів», — повідомляв штаб ООС.
«Перемир’я» повномасштабної війни
Великоднє перемир’я. Воно мало відбутися під час Великодня за новоюліанським і юліанським календарями — з 21 по 25 квітня 2022 року. Утім, цей план так і не був реалізований, оскільки російська федерація від нього відмовилася, незважаючи на те, що Україна на це погодилася.
24 квітня, коли віряни святкували Великдень, в усіх областях України, за винятком тимчасово захопленої Херсонщини, лунав сигнал повітряної тривоги.
Генеральний штаб Збройних Сил у своєму зведенні повідомляв про обстріли Харкова, Карасівки, Прудянки, Коробочкіна, Ізюма, Великої Комишувахи, Вірнопілля, Нової Дмитрівки, Князівки та Миколаївки. У Маріуполі ворог завдавав ракетно-бомбових ударів по позиціях наших військ на території заводу «Азовсталь», штурмував Попасну.
Міжнарожні експерти припускають, що заява володимира путіна про 36-годинне «різдвяне перемир’я», ймовірно, є інформаційною операцією, спрямованою на завдання шкоди репутації України. Таку версію висунули аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
За їхніми словами, путін може домагатися цієї паузи для російських військ, щоб дати їм час відпочити, відновити сили та переорієнтуватися для відновлення наступальних операцій на критичних ділянках фронту. Така пауза піде на користь росіянам, але позбавить Україну ініціативи.
Тож чи слід вірити пропонованим країною-терористом перемир’ям, оголошенням режиму тиші та припинення вогню, коли протягом дев’ятого року війни вони жодного разу не дотримувалися? Це питання, безперечно, риторичне…
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр наголосила, що «тільки виведення військ Росії з території України означатиме реальне припинення вогню і закінчення агресії».
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2023-01-06 16:22:31