50% вітчизняної зброї на фронті, експорт ОВТ та залучення інвесторів: про що говорили в рамках Третього форуму оборонних індустрій DFNC³

У Києві чотири дні працював Третій міжнародний форум оборонних індустрій DFNC³ у рамках якого відбулися виступи керівництва держави та Міністерства оборони України, урядовців та були підбиті підсумки діяльності галузі ОВТ і намічені плани розбудови галузі, а також пройшли панельні дискусії.

Аналітики профільного ринку вже визначили цю конференцію як ключову подію нинішнього року для українського сектору оборони та, зокрема, фактичним стартом нового контрольованого етапу експорту українських озброєнь.

Сам захід зібрав понад 1,5 тис учасників із 20 країн світу. А саме: представників 850 українських та іноземних компаній, урядових структур, дипломатичних місій і оборонних відомств. Безпосередніми організаторами цього традиційного дійства виступили Офіс Президента та міністерств оборони та закордонних справ разом з Українською радою зброярів.

Безпосередньо ж рівень форуму підкреслив той факт, що його особисто відкрив Президент України Володимир Зеленський. Проаналізувавши у своєму вступному слові етапи розвитку вітчизняного сектора озброєння та військової техніки Верховний головнокомандувач зокрема дав завдання урядовцям та виробникам забезпечити до кінця року щонайменше 50% зброї на фронті саме вітчизняного виробництва.

«Завдання для виробників, для Уряду України, для всіх задіяних інституцій: не менш ніж 50% зброї на фронті на кінець року — наша українська зброя. Це завдання має бути реалізовано», — підкреслив Глава держави.

Володимир Зеденський нагадав учасникам зібрання, що від початку широкомасштабної російської агресії потенціал вітчизняної оборонної промисловості збільшився у десятки разів. Зокрема, лише у виробництві БпЛА та ракет на прийдешній рік заплановане продукування відповідної зброї на суму не меншу за $35 млрд.

«Ми змогли рекордно швидко і якісно налагодити виробництво нашої вітчизняної артилерії. Тільки наших САУ „Богдана“ ми виробляємо вже 40 на місяць. Це серйозний результат. Також торік ми виготовили і поставили на фронт 2,4 млн мінометних та артилерійських боєприпасів різного калібру», — зазначив Зеленський.

Також, за словами Верховного Головнокомандувача, нині наші конструктори та виробничники, а завдяки їхнім зусиллям — і оператори на фронті, є першими в Європі по розвитку та застосуванню безпілотних платформ. Так, завдяки розвитку виробництва та проведенню операцій за участі морських дронів підрозділам Сил оборони України вдалося повернути контроль над значною частиною Чорного моря. Разом із тим наші далекобійні дрони уражають російські нафтогазові об’єкти.

«Так само як і завдання максимального розгортання виробництва дронів-перехоплювачів для збиття „шахедів“. З цим поки що є дефіцит, але ми працюємо над цим. І над українською балістикою. Ми не раз успішно застосовували „Нептуни“, наші крилаті ракети. Буде час, коли ми зможемо почати регулярно застосовувати наші власні балістичні ракети», — додав Глава держави.

Разом із тим Володимир Зеленський дав доручення Офісу Президента, Кабінету Міністрів і Секретарю РНБО до кінця року розробити механізм для відкриття контрольованого експорту української зброї.

«Україна виходить на наступний етап. Ми почали створювати спільні оборонні виробництва з нашими ключовими партнерами. Створювати і в Україні, і в країнах-партнерах. Фактично, ми інтегруємо Україну в західний світ. Настав час запускати експорт нашої української зброї. Тих видів, які у нас в профіциті, а отже, можуть бути експортовані, щоб було фінансування для тих видів зброї, які особливо потрібні сьогодні тут в Україні для захисту», — зазначив Глава держави.

Він наголосив, що вже доручив «усій нашій команді» розробити та представити ключові елементи експортного механізму. За словами очільника нашої держави вже є домовленості про відкриття експортно-імпортних платформ в Європі, в США та у регіоні Близького Сходу.

«Завдання — до кінця року запустити в роботу ці ключові платформи. Розраховую, що відкриття експорту, відкриття нових спільних підприємств разом із залученням інвестицій в Україну дозволить нам ще більше масштабувати нашу оборонну промисловість», — підкреслив Зеленський.

Виступ Президента України Володимира Зеленського на Міжнародному форумі оборонних індустрій DFNC³. Відео: Офіс Президента України

Дана системна програма контрольованого експорту реалізовуватиметься під робочою назвою «Зброя».

«Україна разом із партнерами закладає фундамент для сталого миру та нової архітектури європейської безпеки. Цей форум покликаний стати майданчиком для українських виробників, міжнародних компаній, інвесторів та асоціацій, аби спільно створювати нові виробництва, запускати спільні науково-дослідні проєкти та втілювати інвестиційні ініціативи», — своєю чергою заявив у виступі перед учасниками форуму Міністр оборони України Денис Шмигаль.

Керівник вітчизняного оборонного відомства також взяв участь у панельній дискусії, присвяченій поглибленню промислової співпраці в межах ініціатив Build with Ukraine та Build in Ukraine, а також новим дослідженням і розробкам у галузі ОПК.

Разом із паном Шмигалем до даної дискусії долучилися міністр з питань оборонної готовності та промисловості Великої Британії Люк Поллард, міністр оборони Королівства Данія Троельс Лунд Поульсен, міністр промисловості, бізнесу та фінансових справ Данії Мортен Бьодсков та помічниця Генсека НАТО з оборонної промисловості, інновацій та озброєнь Тарʼя Яаккола.

За словами керівника оборонного відомства нашої держави Україна прагне реалізовувати спільні з країнами-партнерами проєкти не лише за кордоном, а й запускати нові підприємства та виробничі потужності на своїй території.

Денис Шмигаль констатував, що загалом у межах ініціатив Build with Ukraine та Build in Ukraine вже налагоджена співпраця з понад 25 компаніями. А у планах — до кінця нинішнього року укласти ще сім нових угод у межах Build with Ukraine.

«Водночас напрацьовуємо новий підхід щодо організації експорту військової продукції під час воєнного стану. Президент анонсував нову експортну стратегію. У найближчі місяці активно працюватимемо над її реалізацією, щоби ділитися з нашими союзниками не лише досвідом і знаннями, а й продукцією, що пройшла перевірку на полі бою», — зазначив пан Шмигаль.

Він констатував, що деякі виробники з сектора ОПК вже мають надлишкові потужності, тому важливо знайти рішення, як експортувати військову продукцію нашим партнерам, одночасно забезпечуючи потреби фронту.

Ще один важливий напрямок — розвиток ринку безпілотних платформ.

«Розробили відповідну урядову стратегію й напрацьовуємо необхідні законодавчі зміни. Впроваджуємо державні програми грантів і пільгових кредитів для розробників дронів. Надалі плануємо інтегрувати виробників дронів у Defence City й відкрити цей сегмент не лише для безпілотників, а й для виробників наземної роботизованої військової техніки», — наголосив очільник Міноборони України.

Крім того, за його інформацією, продовжується впровадження штучного інтелекту у всіх сферах: у повітрі, на землі, на морі, в інформаційному просторі та кіберсфері. «Штучний інтелект стає справжнім геймчейнджером на полі бою», — констатував Денис Шмигаль.

«Вдячні всім, хто підтримує Україну. Нас об’єднує єдина мета — сильна Європа та тривалий мир», — резюмував Міністр оборони України.

Безпосередньо на полях форуму і почали реалізовуватися плани щодо розширення міжнародного оборонного співробітництва України із західними партнерами. Так Україна та Данія домовилися про відкриття спільних оборонних виробництв, які фінансуватимуться за підтримки Європейського Союзу. Відповідний Меморандум підписали Міністр оборони України Денис Шмигаль і його данські колеги під час DFNC³.

Зокрема Меморандум передбачає започаткування українськими оборонними компаніями виробництва на території Данії, створення спільних потужностей, обмін технологіями та залучення фінансування ЄС для реалізації спільних проєктів.

«Підписання Меморандуму — це великий крок до формування нової системи безпеки в Європі та посилення спроможностей оборонно-промислових комплексів наших держав. Під час війни вироблена спільно продукція підтримає Сили оборони України. У довгостроковій перспективі українські рішення та досвід у сфері безпеки також посилять обороноздатність наших союзників», — підкреслив за підсумками підписання відповідних документів керівник Міноборони України Денис Шмигаль.

У своєму виступі в рамках Міжнародного форуму оборонних індустрій Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук запропонував посилити координацію вітчизняного Парламенту з законодавчими органами держав-членів ЄС для спільного розвитку оборонної промисловості.

«Ми пропонуємо посилити постійну координацію Верховної Ради з національними парламентами держав-членів Європейського союзу та Європейським парламентом у трьох практичних напрямках. Перше, узгодження багаторічних планів і бюджетних рішень, коли виробники і в Україні, і в Європі отримують повну передбачуваність.

По-друге, взаємне визнання якості та спрощений доступ українських виробників до національних переліків допущених постачальників і до європейських каталогів закупівель. І по-третє, відкриті можливості для спільного виробництва від досліджень і дослідних зразків до серії з чітким захистом інтелектуальної власності та прозорими правилами подальшого експорту», — сказав Стефанчук вітаючи учасників форуму DFNC³.

За словами Спікера, програма нинішнього форуму — це про промислову кооперацію, про досвід фронту, про технологічні рішення, про фінансування та експорт і «важливо завершити її переліком узгоджених кроків — від спільних стандартів якості й процедур приймання до рамкових контрактів і конкретних виробничих кластерів».

Стефанчук наголосив, що Верховна Рада виконує свою частину — ухвалить необхідні закони та забезпечить парламентський контроль за їх втіленням.

А от провідна роль постійної реалізації програми розвитку вітчизняного ОПК на міжнародній арені значною мірою залежатиме від активності дій і наполегливості українських дипломатів. І серед пріоритетів є інтеграція України в комплексну систему протиповітряної оборони Європи, яка має стати очевидною безпековою реальністю. Про таке в рамках зібрання заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«І не чекаючи на відкриття кластерів працюємо над закриттям „східного флангу“. Неможливо створити дієвий повітряний щит, залишивши його ключову частину на аутсорсингу. Інтеграція України в комплексну систему ППО Європи — це очевидна необхідність, і це має стати очевидною безпековою реальністю», — сказав він під час вступного слова на третьому Міжнародному форумі оборонних індустрій DFNC³.

За словами керівника вітчизняного зовнішньополітичного відомства, програма Європейського Союзу SAFE створює і відкриває українським зброярам можливість брати участь у посиленні ЄС вже зараз.

«І ми активно працюємо з нашими партнерами, щоб ті кошти, які будуть залучені в рамках цієї програми, були спрямовані, в тому числі, на спільні виробництва з українськими виробниками. У нас є вже певні позитивні сигнали від наших партнерів, і мені здається, що цей напрямок надзвичайно перспективний», — додав Сибіга.

В рамках панельних дискусій перед учасниками та гостями форуму виступили представники командування Збройними Силами. Зокрема начальник Генерального штабу ЗС України генерал-лейтенант Андрій Гнатов та заступник Головнокомандувача ЗС України бригадний генерал Андрій Лебеденко.

Обмінюючись думками з учасниками профільних панелей генерал-лейтенант Андрій Гнатов підкреслив, що своєчасно накопичений і поширений бойовий досвід є основним чинником, який стимулює розвиток технологій і забезпечує перевагу над противником.

Він зазначив, що ситуація на полі бою змінюється з високою динамікою.

«Час на адаптацію скоротився до тижнів, а іноді й днів. Те, що ще вчора було актуальним, сьогодні вже може не працювати. Саме тому в підрозділах, які безпосередньо ведуть бойові дії, розгорнуті майстерні, технічні осередки, аналітичні групи при штабах, які щоденно працюють над оперативним впровадженням нових рішень, заснованих на реальному бойовому досвіді», — наголосив воєначальник.

Андрій Гнатов підкреслив, що надзвичайно важливо — трансформувати бойовий досвід у готові технологічні рішення та забезпечити їхнє масштабування і швидке повернення на поле бою.

Під час окремої сесії, присвяченої питанням дронів, наземних роботизованих систем та застосування штучного інтелекту, бригадний генерал Андрій Лебеденко окреслив бачення Збройних Сил України щодо інтеграції новітніх технологій у бойову екосистему.

«Наземні роботизовані комплекси мають стати технологічною лінією оборони між українськими воїнами та противником. Їх головне завдання — зберегти життя військовослужбовця», — заявив заступник Головнокомандувача ЗСУ.

Він підкреслив, що Збройні Сили України чітко сформували концепцію застосування НРК (наземних роботизованих комплексів) на полі бою. Їх ефективність зростає в умовах розширення так званої «кіл-зони» — простору, в якому особовий склад зазнає підвищеного ризику ураження.

Окремим заходом який увійшов до широкої програми роботи учасників та гостей DFNC³ стала презентація можливостей українських зброярів яку провели Міністр оборони України Денис Шмигаль разом з командою для премʼєр-міністерки Литви Інзі Ругінене, представників НАТО та інших поважних іноземних візитерів.

«Продемонстрували готові рішення, які вражають ворога на фронті та в тилу. Наші виробники презентували власні вироби, що вже завтра можуть вироблятися в країнах-партнерах у межах програми Build with Ukraine», — повідомив Денис Шмигаль.

Дрони, боєприпаси, ракети, роботи, артилерія та броньовані машини — це те, що, за словами керівника оборонного відомства, ми виробляємо вже зараз, і те, що готові виробляти спільно з партнерами.

«Ми закликаємо держави-партнерів інвестувати у розбудову арсеналу вільного світу. Будувати разом з Україною. Зброя України — зброя вільного світу», — заявив Міністр оборони.

А більш детальна презентація вітчизняних виробників із сектора ОПК пройшла в заключний день програми форума в рамках Дня інвестора. Протягом цих заходів представниками українських оборонних підприємств та стартапів були презентовані пропозиції від провідних виробників техніки, готових до розміщення іноземних капіталовкладень під їхнє виготовлення.

Також відбулися дві дискусійні панелі де обговорювалися архітектура стійких угод: як інвестувати в Україну та проблеми залучення коштів. А позиція держави щодо покращення інвестиційного середовища в Україні була висловлена урядовими доповідачами.