4 серпня Львів попрощається з двома воїнами

У понеділок, 4 серпня, Львів попрощається з військовослужбовцями Михайлом Качинським та Юрієм Лазурком, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.

Чин похорону Качинського Михайла розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Опісля, близько 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на полі Почесних поховань новітніх Героїв на Личаківському кладовищі.

Прощання з Юрієм Лазурком розпочнеться о 12:00 у Храмі Петра і Павла (с. Ковпин Ставок, Бродівська МТГ, Золочівський р-н). Погребення воїна відбудеться на місцевому кладовищі.

Львів’ян закликають долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Біографічні довідки захисників

Михайло Качинський (11.06.1981 – 29.07.2025) був уродженцем села Гребінці Львівської області.

Навчався у середній загальноосвітній школі №27 м. Львова імені героя Небесної Сотні Юрія Вербицького. Згодом навчався за спеціальністю «інженер-автомобіліст» у Національному університеті «Львівська політехніка».

Працював завідувачем виробничого складу у товаристві з обмеженою відповідальністю «Фарма Лайф».

Зі слів рідних, був комунікабельним, співчутливим, люблячим та сильним духом. Завжди допомагав іншим. Професійно займався бальними танцями.

З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Бахмутському, Донецькому та Херсонському напрямках у лавах 63-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Героя залишилися мати, батько, брат та син.

Юрій Лазурко (07.10.1966 – 30.07.2025) був уродженцем села Ковпин Ставок Львівської області.

Навчався у ліцеї №80 Львівської міської ради та середній загальноосвітній школі №30. Згодом продовжив навчання у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж інфокомунікацій Національного університету «Львівська політехніка» (раніше – професійно-технічне училище № 59).

Після завершення навчання проходив строкову військову службу.

Спершу працював у правоохоронних органах, пізніше – у сфері ремонту автомобілів.

Зі слів рідних, був добрим та щирим. Захоплювався риболовлею та полюванням.

З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у лавах 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Героя залишилися брат та дружина брата.