22 листопада Львів попрощається із трьома захисниками

У суботу, 22 листопада, Львів попрощається із трьома військовослужбовцями, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.

Олег Брилевський – львів’янин.

Навчався у Львові. Згодом здобув професію автомеханіка у Львівському коледжі. Працював автомеханіком на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Олег захоплювався мотокросом, мав хист до техніки й був майстром на всі руки. Цікавився автомобілями, вирізнявся щирістю, турботливістю та товариськістю, умів підтримати й був надійним другом. Особливо любив проводити час із донькою.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив Україну на Донецькому напрямку у складі 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

У Олега Брилевського залишилися дружина, донька, мати, двоє сестер та родина. Йому було 30 років.

Андрій Стахник – львів’янин.

Навчався у СЗШ № 96 м. Львова. Згодом здобув фах хореографа у Львівському фаховому коледжі культури і мистецтв, а також у Київському національному університеті культури і мистецтв. Працював хореографом, був учасником Київського академічного ансамблю пісні і танцю «Калина».

Зі слів рідних, Андрій був творчою, щирою й доброю людиною, любив подорожувати та завжди охоче допомагав іншим.

З 2025 року став боронив Україну на Північно-Слобожанському напрямку у складі 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

У Андрія Стахника залишилися дружина, син, батьки та брат. Йому було 44 роки.

Ярослав Гой – народився за кордоном, однак у ранньому віці разом із сім’єю переїхав до села Верхні Гаї Львівської області.

Навчався у Верхньогаївській гімназії імені Маркіяна Шашкевича Дрогобицької МР Львівської області та у ліцеї № 16 імені Юрія Дрогобича Дрогобицької МР Львівської області. Згодом у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького за спеціальністю «Фармація». Працював завідувачем на приватних підприємствах «Соломія-сервіс» та «Сімейна аптека».

Зі слів рідних, Ярослав любив риболовлю, збирання грибів та футбол. Вирізнявся спокійною, врівноваженою та доброзичливою вдачею, був щирим і турботливим, особливо любив дітей.

У 2024 році став на захист України на Донецькому та Дніпропетровському напрямках у складі 5 окремої штурмової Київської бригади Сухопутних військ ЗСУ. Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У Ярослава Гоя залишилися дружина, двоє синів, батько та брат. Йому було 43 роки.

Відтак чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно о 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.