21 жовтня Львів прощається з двома захисниками

У вівторок, 21 жовтня, Львів проводжає в останню путь Руслана Федоренка та Володимира Пограничного, які загинули на війні з російськими окупантами. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.

Чин похорону Руслана Федоренка відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, пройде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Голосківському кладовищі.

Прощання з Володимиром Пограничним розпочнеться о 13:00 у родинному помешканні в Дублянах. О 14:00 – похорон у храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Поховають воїна на місцевому кладовищі.

Львів’ян закликають віддати шану полеглим захисникам й утриматися в цей час від святкових та розважальних заходів.

Біографічні довідки:

Володимир Пограничний (01.03.1990 – 14.10.2025) був уродженцем міста Дубляни Львівської громади.

Навчався у тамтешньому ліцеї імені Героя України Анатолія Жаловаги, згодом здобув професію архітектора у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького.

Працював будівельником на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Володимир захоплювався малюванням, риболовлею, комп’ютерними іграми та японською культурою – любив читати манґи й створювати власні ілюстрації. Вирізнявся добротою, щирістю, життєрадісністю та любов’ю до тварин.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист України. Воював на Донецькому напрямку у складі 26 окремого полку оперативного призначення Національної гвардії України.

У Володимира Пограничного залишилися батьки, дружина, донька, сестри та родина.

Руслан Федоренко (05.01.1977 – 18.10.2025) – уродженець міста Слов’янськ Донецької області.

Навчався у школі в Обухові на Київщині. Згодом здобув освіту у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності за фахом пожежника-рятувальника.

Працював у сфері пожежної безпеки, присвятивши себе справі захисту людей.

Зі слів рідних, Руслан любив готувати, захоплювався риболовлею, був щирим та люблячим чоловіком, товариським і відважним. Завжди приходив на допомогу іншим, мав добре серце й особливу любов до тварин.

Із початку повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Воював на Донецькому та Луганському напрямках у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

У Руслана Федоренка залишилися дружина, мати та брат із сім’єю.