14 операцій впродовж життя, реанімаційний період у бомбосховищі. Історія шестирічного Марка

Половину свого життя шестирічний Марко прожив в Охматдиті. Він народився з важкою вродженою вадою — тотальною формою хвороби Гішпрунга. Його кишківник фактично не функціонував через кишкову непрохідність.

У перший місяць життя хлопчик пережив дві операції за місцем проживання, а в півторамісячному віці потрапив в Охматдит у тяжкому стані.

У НДСЛ Охматдит протягом шести років мультидисциплінарна команда боролася спочатку за життя, а потім за здоров’я Марка.

Дитина перебувала у реанімації, відділенні новонароджених, відділеннях гнійної, абдомінальної та ургентної хірургії, хлопчика постійно консультували діагности, МРТ- та УЗД-спеціалісти, лабораторна служба лікарні.

– Бувало Марка двічі на тиждень забирали в операційну, він був у жахливому стані, але лікарі продовжували боротьбу за його здоров’я та повноцінне життя,— згадує мама Наталя.

Хлопчику вивели стому (ілеостома), бо самостійно ходити в туалет він не міг. Майже три роки Марко з мамою прожили вдома, навчилися жити зі стомою: дитина займалася танцями, ходила в садок та мала щасливе дитинство. Але мама вірила, закрити стому вдасться.

Рік тому родина приїхала в Охматдит на плановий огляд. Лікарі вирішили спробувати закрити стому, та підвищити якість життя Марка.

На першому етапі хірурги провели видалення повністю патологічно зміненої товстої кишки (тотальна форма хвороби Гіршпрунга) з формуванням резервуару під захистом ілеостоми.

На останню, чотирнадцяту операцію родина прибула наприкінці лютого 2022 року.

– 23 лютого ми закрили ілеостому, що дало змогу Марку повернутися до звичайного життя, природньо випорожнятися та більше не носити мішечок (калоприймач) на животику,— розповідає хірург відділення ургентної хірургії Роман Жежера.

А менше ніж за добу почалась повномасштабна війна.

Мама Марка пригадує, як змушена була з сином ховатися у підвалі, коли поруч з Охматдитом падали ракети і лунали вибухи.

– Ми спускалися до підвалу по вісім разів на день, зрештою майже постійно знаходилися там. Було дуже страшно, що твоя дитина змушена перебувати у підвалі після операції, а не в облаштованій палаті, — ділиться Наталя.

Вона каже, що не забуде, як медсестри лікарні навколішки ставили крапельниці малюку.

Попри складну ваду розвитку, довготривале і складне лікування та навіть війну, лікарям вдалося звільнити дитину від стоми і повернути до звичайного життя.

Маленький Марко став найпалкішим шанувальником патріотичних концертів в Охматдиті. Тепер він і сам мріє стати відомим артистом.

Джерело: НДСЛ Охматдит

Половину свого життя шестирічний Марко прожив в Охматдиті. Він народився з важкою вродженою вадою — тотальною формою хвороби Гішпрунга. Його кишківник фактично не функціонував через кишкову непрохідність.

У перший місяць життя хлопчик пережив дві операції за місцем проживання, а в півторамісячному віці потрапив в Охматдит у тяжкому стані.

У НДСЛ Охматдит протягом шести років мультидисциплінарна команда боролася спочатку за життя, а потім за здоров’я Марка.

Дитина перебувала у реанімації, відділенні новонароджених, відділеннях гнійної, абдомінальної та ургентної хірургії, хлопчика постійно консультували діагности, МРТ- та УЗД-спеціалісти, лабораторна служба лікарні.

– Бувало Марка двічі на тиждень забирали в операційну, він був у жахливому стані, але лікарі продовжували боротьбу за його здоров’я та повноцінне життя,— згадує мама Наталя.

Хлопчику вивели стому (ілеостома), бо самостійно ходити в туалет він не міг. Майже три роки Марко з мамою прожили вдома, навчилися жити зі стомою: дитина займалася танцями, ходила в садок та мала щасливе дитинство. Але мама вірила, закрити стому вдасться.

Рік тому родина приїхала в Охматдит на плановий огляд. Лікарі вирішили спробувати закрити стому, та підвищити якість життя Марка.

На першому етапі хірурги провели видалення повністю патологічно зміненої товстої кишки (тотальна форма хвороби Гіршпрунга) з формуванням резервуару під захистом ілеостоми.

На останню, чотирнадцяту операцію родина прибула наприкінці лютого 2022 року.

– 23 лютого ми закрили ілеостому, що дало змогу Марку повернутися до звичайного життя, природньо випорожнятися та більше не носити мішечок (калоприймач) на животику,— розповідає хірург відділення ургентної хірургії Роман Жежера.

А менше ніж за добу почалась повномасштабна війна.

Мама Марка пригадує, як змушена була з сином ховатися у підвалі, коли поруч з Охматдитом падали ракети і лунали вибухи.

– Ми спускалися до підвалу по вісім разів на день, зрештою майже постійно знаходилися там. Було дуже страшно, що твоя дитина змушена перебувати у підвалі після операції, а не в облаштованій палаті, — ділиться Наталя.

Вона каже, що не забуде, як медсестри лікарні навколішки ставили крапельниці малюку.

Попри складну ваду розвитку, довготривале і складне лікування та навіть війну, лікарям вдалося звільнити дитину від стоми і повернути до звичайного життя.

Маленький Марко став найпалкішим шанувальником патріотичних концертів в Охматдиті. Тепер він і сам мріє стати відомим артистом.

Джерело: НДСЛ Охматдит