11 FPV-дронів проти одного танка: інтерв’ю з командиром роти «Васусом» про запеклі бої під Покровськом
Василь народився на Хмельниччині, але з дитинства живе в Костянтинівці Донецької області. Хлопець дуже вмотивований. Каже, що його ціль — воювати доти, поки Сили оборони України не виженуть росіян з нашої території. Очолює танкову роту з осені минулого року, воював на Курахівському напрямку. Зараз наші танкісти знищують ворога поблизу Покровська.
— Ситуація на Покровському напрямку дуже напружена. Ворог щодня намагається йти вперед. Розкажіть, про вашу щоденну бойову роботу?
— Працюємо на танках Т-64БВ. Машини більш-менш нормальні. Зараз щодня ми не виїжджаємо працювати, тому що ворог дуже сильно оснащений дронами саме на оптоволокні. На жаль, РЕБ, що стоїть на техніці, не ефективний. Встановлюємо ще додаткову конструкцію на «мангал», робимо більшу обварку самої техніки, укріплюємо захист танка у тих місцях, куди ворог може влучити.
Пам’ятаєте, на початку великої війни всі дуже сміялися з росіян, що вони наварюють собі «гаражі». Але зараз, на жаль, це єдиний вихід, щоб машина виїхала на бойові, завдала ударів по противнику та повернулася.
Бо коли танк підбивають, машина стає, треба рятувати екіпаж, забирати його з поля бою, а потім, звісно, забирати техніку. Це завжди ризик.
На Покровському напрямку здійснюємо ураження по ворогу як прямою наводкою, так і із закритих вогневих позицій.
— Пряму наводку використовуєте, щоб уразити місця скупчення штурмових груп противника?
— Так, на пряму наводку виїжджаємо працювати здебільшого по бліндажах та лісопосадкам. Там, де вночі рашисти збираються, роблять скупчення, щоб під ранок почати якісь штурмові дії. Бували випадки, що відстань до ворога була 900-1000 метрів. А із закритих вогневих позицій били за 7-8 кілометрів до цілей.
Наприклад, сьогодні виїжджали працювати о 4 ранку. Через годину танк був вже на закритій позиції. Була проведена дорозвідка цілі, ворог планував почати штурмові дії. У сучасній війні довго не можна тримати танк на закритій позиції, тому що відстань хоч і 8 км, але ворожі дрони все одно долітають туди. І якщо, наприклад, побачать машину, це мішень № 1, одразу туди будуть лупити всім чим можна.
Тому ми як тільки приїхали, відразу почали працювати по посадці, де закріпився ворог. Це було якесь добротне укріплення, ми влучили зовсім поруч, кацапи забилися туди всередину. До знищення ворога долучилися наші «крилаті браття» — FPV та дрони зі скидами. Розібрали й знищили їх до кінця і вже противник не пішов на штурм. Зіграли на випередження, так і виконуємо бойові завдання.
— Останнім часом вдавалося знищити бронетехніку рф?
— Поки що — ні. Як тільки починається якийсь рух ворожої техніки, туди відразу вилітають наші дрони та знищують її. Це доволі ефективний спосіб знищення противника, навіщо витрачати 125 мм танкові снаряди на техніку, якщо можна застосувати значно дешевші засоби ураження.
От буквально, пару днів назад ворог пішов штурмувати наші позиції на бронетехніці. Нам дали команду на виїзд. Поки ми доїхали до своєї позиції, дронарі на під’їздах розгромили 4 одиниці ворожої техніки. Це були танки та БМП.
— Які відмінності нашого танка Т-64 від російського танка Т-72?
— Танк Т-64БВ — це добротний танк з динамічним захистом, тепловізором, антидроновим захистом та гарною бойовою потужністю. Так, тут двигун слабший і швидкість менша. Але машина більш прохідна по важкодоступних ділянках місцевості. Мені Т-64 більше подобається тим, що при їзді набагато м’якше. По стрільбі він якось точніше та краще стріляє. І швидше наведення гармати на ціль.
Цікава особливість, боєкомплект Т-72 складає 45 снарядів, а Т-64 лише 36, але при цьому в автомат заряджання українського танка входять 32 снаряди, а російського — всього 22. У бою це означає, що український танк може стріляти швидше — приблизно 8 пострілів за хвилину проти 6 у російського.
Але, звісно, якщо взяти нові Т-72, які є у рашистів, то там багато нового оснащення.
— Як танкові екіпажі готуються перед бойовими виїздами?
— З самого початку проводиться рекогностування місцевості. Наприклад, кажуть: завтра потрібно виїхати, відпрацювати на відкритій позиції прямою наводкою або на закритій вогневій позиції. З екіпажем їдемо туди. Визначаємо оптимальний шлях заїзду, прописуємо цей трек в «Кропиві». Адже не завжди можемо «пташкою» вести танк до самої позиції. На Донеччині своєрідна місцевість, пагорби, низовини, то підйом, то вниз треба їхати й дуже часто пропадає сигнал зв’язку з дроном.
Навіть бувало таке, що більшість часу екіпаж може їхати без зв’язку через те, що може не доходити сигнал. Але ми ці всі проблемні моменти проговорюємо, щоб вони не боялися.
Далі обираємо місце для стрільби із закритої позиції. Потрібна ідеально рівна місцевість, тому що будь-яка похибка і в тебе вже буде відхилення снаряда при пострілі.
Узгоджуємо ворожі цілі з вищим командуванням і навіть визначаємо наперед цілі у разі можливого прориву ворога. Все це заноситься на «Кропиву»,
Обов’язково перевіряємо готовність екіпажу до дій у надскладних умовах обстановки: якщо танк підбили, що робити екіпажу, як йому дістатися до якоїсь безпечної точки для евакуації або до найближчої посадки чи бліндажа. Бо тікати від FPV і дронів зі скидами — це погана ідея. Краще сховатися та перечекати.
Якщо танк відпрацював по цілях, машина їде у спеціальний «відстійник» і стоїть там до вечора. Тільки під покровом ночі тихо забираємо танк назад. Дрони ворога у повітрі та шукають нас. Тому завжди треба бути обережними.
Навіть якщо танк підбили і є змога рухатися, треба їхати далі. Пояснюємо, що це броня і він може багато ударів витримати.
Як тільки танк виїхав на позицію, екіпажу потрібно 3-4 хв, щоб зробити розрахунки та навести гармату. Перші 2 постріли точно будуть пристрілочні. Якщо треба, робимо невелике корегування, далі знову постріли. Відпрацювали по цілі й на «відкат».
— Розкажіть про особливості захисту танка від ударів ворога?
— Осколки від мін 85 чи 120 мм калібру танк витримує максимально. На машині встановлено динамічний захист, він більше від кумулятивної струї. В ньому в коробочці дві пластини пластиду стоїть.
Коли кумулятивна струя почне пробивати, пластид вибухає для того, щоб розсіяти цю струю, щоб вона не пропалила танк. Але, на жаль, таке бронювання також не усюди стоїть. І ворог це розуміє, тому рашисти намагаються бити в задню частину танка, у відсік двигуна.
Зазвичай атакує кількома «фпвішками». Ми своєю чергою, наварюємо туди додаткову «мангальну» конструкцію.
— Траплялися вже випадки, коли противник FPV-дронами зупиняв танк?
— Один раз, ми ще тоді виконували завдання на Курахівському напрямку. Танк зараз на ремонті. Були й інші випадки, коли противник атакував нас FPV-дронами.
Виїхав танк, зробив постріли по рашистах, повертався назад і в корму йому залітає FPV, машина зупинилася, бо пошкоджено мотор. Екіпаж звідти одразу виліз та побіг в укриття. Але все тільки розпочиналося. Тоді в танк влучили 10 чи 11 FPV, поки він стояв. У принципі машині було все одно, вона захищена «мангалом».
Головне, у таких випадках не залишати відкритим люк. Бо тоді дрон може залетіли всередину. Машина точно згорить, тим паче якщо добре попадуть, то й БК розірветься.
— Як екіпаж діє в цій ситуації?
— Танковий екіпаж без машини у таких ситуаціях відразу перетворюється у звичайну піхоту. Тому вони всі зі зброєю та БК, обов’язково бронезахист та засоби зв’язку. Як тільки ситуація стає спокійнішою, ми їх евакуйовуємо, переважно вночі. Деколи їм доводиться йти 5-6 км до точки евакуації.
Потім вже думаємо, як забрати саму техніку. У цьому конкретному випадку, по стрімах побачили, що на танку лежала не розірвана «фпвішка». Спланували все, взяли з собою сапера. Під’їхали в «сіряк» за 1,5 км до танка, пішком туди дістались, сапер зробив свою роботу, далі витягнули саму машину. Бувало й таке, що танком заїжджали і тросом витягували інший — пошкоджений танк.
Ворог зараз масово застосовує FPV на оптиці. У них велика дальність польоту: 10, 15, 20 та навіть 25 км. Кацапи вкладаються у ці дрони, вдосконалюють акумулятори, щоб вони могли далі залетіти.
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-04-14 06:22:00
