10 жовтня Львів попрощається із трьома захисниками

У суботу, 10 жовтня, Львів попрощається із трьома військовослужбовцями, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.

Микола Подольний – уродженець міста Дніпро.

Навчався у Дніпровському науковому хіміко-екологічному ліцеї Дніпровської міської ради. Згодом здобув освіту за спеціальністю «Хімічна технологія» у державному вищому навчальному закладі «Український державний хіміко-технологічний університет», де також опанував спеціальність «Хімічні технології органічних речовин». Пізніше – у Дніпровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка Всеволода Лазаряна за спеціальністю «Програмне забезпечення систем». Працював розробником у ТОВ «Глобаллоджик Україна».

Зі слів рідних, Микола був відкритою, щирою, турботливою та чуйною людиною, вирізнявся внутрішньою силою, стійкістю та патріотизмом. Був люблячим чоловіком і батьком, дбав про безпеку й затишок родини навіть на відстані.

З перших днів повномасштабної війни займався волонтерством, допомагаючи тим, хто цього потребував. Цікавився ІТ-технологіями, інженерією, розробленням і програмуванням дронів, любив читати технічну літературу та нонфікшн, прагнув розвиватися й застосовувати знання на практиці. Любив подорожувати, а разом із дружиною мріяв побачити світ і відкривати нові країни. Особливе місце в його серці посідав син, із яким він намагався проводити якомога більше часу під час відпусток.

З 2024 року став на захист України. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 21 окремого полку безпілотних систем «Kraken 1654» Сухопутних військ ЗСУ. 

У Миколи Подольного залишилися дружина, син, мати та батько. Йому було 36 років.

Олег Лавриненко – львів’янин.

Навчався у ліцеї №5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів ЛМР. Вищу військову освіту здобув за кордоном, де опанував спеціальність льотчика-штурмана.

Зі слів рідних, Олег був щирим, добрим і порядним, веселим та товариським, умів підтримати інших і створити навколо себе теплу атмосферу. Був людиною твердих переконань, завжди тримав слово, цінував близьких і дружбу. Любив свою родину, був турботливим чоловіком, батьком і дідусем, надійним братом та вірним другом. Захоплювався футболом, волейболом і тенісом, любив кулінарію та подорожі.

З 2024 року боронив державу на Південно-Слобожанському, Дніпропетровському та Запорізькому напрямках у складі 92 окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка Сухопутних військ ЗСУ.

В Олега Лавриненка залишилися дружина, двоє синів, внуки, сестра та родина. Йому було 56 років.

Юрій Галадій – львів’янин.

Навчався у СЗШ №42 м. Львова. Згодом вступив до Української академії друкарства, де здобув вищу освіту за спеціальністю «Комп’ютеризовані технології видавництва та поліграфії» та отримав кваліфікацію спеціаліста. Працював водієм у ПП «НТА – Незалежне телевізійне агентство» та у ТОВ «Інформаційне агентство ЗІК».

Зі слів рідних, Юрій був щирим, доброзичливим і надійним, завжди готовим підтримати та прийти на допомогу. Найбільше цінував родину, був люблячим чоловіком і турботливим батьком. Вирізнявся цілеспрямованістю, витримкою та внутрішньою силою. Любив спорт, був відданим уболівальником футбольного клубу «Карпати», а особливо цінував час, проведений із сином. Також захоплювався риболовлею, любив відпочивати на природі та збирати гриби.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів добровільно став на захист Батьківщини. Служив на Південно-Слобожанському, Луганському та Донецькому напрямках у складі 3 окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ.

Нагороджений медаллю МОУ «За поранення», нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», а також відзначений коїном 3 окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ.

У Юрія Галадія залишилися дружина, син, мати, сестра та родина. Йому було 39 років.

Відтак прощання з Юрієм Галадієм розпочнеться о 09:30 у храмі Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Личаківська, 175). Чин похорону його та Олега Лавриненка відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла.

Тим часом чин похорону Миколи Подольного відбудеться о 10:00 у церкві «Преображення» (вул. Фабрична, 21).

Загальноміська церемонія прощання із трьома захисниками на площі Ринок буде, орієнтовно, об 11:30. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).