Україна і світ

Як не труїти себе: про пакетований алкоголь та молоко “на розлив”

Як не труїти себе: про пакетований алкоголь та молоко "на розлив"

Перш ніж перейти до приємної теми алкоголю, хочу буквально кілька слів сказати про не менш популярний напій – молоко. Про те молоко , яке ми купуємо в магазині й те, яке на розлив у “бабок” на ринку.

Й не треба зараз мене звинувачувати в антирекламі – але молоко на розлив, то справжні помиї. Бо то – не молоко, то розбавлена водою суміш із молока, соди, антибіотиків та величезної кількості бактерій, що розмножуються в цьому так званому молоці з космічною швидкістю. Існує такий міф, що оскільки молоко з ринку швидко кисне – воно справжнє, натомість молоко з пакету не кисне, бо в нього на заводі антибіотики додано.

Але це така маячня, що мені сумно стає навіть від того, що це треба спростовувати. Так от – те молоко з ринку воно саме тому швидко й кисне, що в ньому просто неймовірна кількість різноманітних бактерій, які тим молоком харчуються й виділяють туди результати своєї життєдіяльності. Натомість заводське молоко перед пакування піддають пастеризації – це нагрів без кипіння, який знищує усі ті бактерії.

То ж не скисає заводське молоко, не тому що на заводі туди підмішують антибіотики, а тому що завдяки пастеризації в ньому просто немає тих бактерій, від яких молоко кисне. Й мільйон тих бактерій в молоці на розлив – воно туди порапляє з рук тієї тітоньки, що доїть корову, з того відра, куди те молоко зціжують, з того бідона, яким молоко везуть у місто, з тих банок, в які його розивають торговки.

Й на усіх цих етапах збирання, переливання й перевезення молока воно набирає все нових й нових бактерій та мікроорганізмів – тому й кисне, тому й кажу – що то помиї. На надто красиве слово, але саме воно дуже точно відображає саме те, що ми купуємо на ринку у вигляді молока.

Нажаль, через відсутність критичного мислення й здатності до мінімального аналізу українці продовжують купувати те молоко, хоча маючи трохи розуму стає зрозуміло, що кориснішім було б купити в магазині пастеризоване молоко, бо воно буде хоча й дорожчим, але кориснішим й безпечним для організму.

Утім, ми бідна країна, в нас на першому місці не якість, а більш очевидний фактор – ціна.

Тому й купуємо зіпсоване, насичене бактеріями й три рази розведене содою та водою молоко на ринку – й при цьому радіємо, що воно справжнє і корівкою пахне, хоча це лише означає, що в те молоко потрапив гній з під корови.

Й абсолютно подібна в нас ситуація із алкоголем. Із відверто контрафактним алкоголем, тим, що на розлив продають – прибріхуючи, що це вкрадена з державyого заводу горілка, або ж з тим, що продають в інтернеті запакованим в такі собі картонні коробки, на них ще ліплять логотипи відомих брендів.

Покупцям при цьому розказують казки, що це офіційне пакування, для дюті-фрі чи круїзних кораблів, мовляв, саме тому цей алкоголь не в пляшках, аби не побився в шторм. Я коли перший раз таке почув, реготав, як скажений і дивувався – фантазії торговців й наївності покупців, які в таке вірять.

Підсумую: немає в світі, щоби виробники міцного алкоголю пакували свою продукцію в щось інше за скляну тару. 

А те, що ви в тих коробках купуєте – розлите в найближчому гаражному кооперативі, розлите із найдешевшого, а інколи й технічного спирту – від якого ви можете втратити зір.

Й купуючи такий алкоголь Ви, окрім того, що ризикуєте своїм здоров’ям, бо вливаєте в себе невідомо що, Ви ще й переплачуєте за товар в десятки разів. Бо, купивши умовний “Джемісон” в картонній тарі, який вам продали в два рази дешевше за той, що стоїть на полиці в магазині, Ви насправді нічого не зекономили. Бо те, що Ви купили – то взагалі не “Джемісон”, а найдешевший спирт розбавлений водою з крану і додано туди трохи ароматизатору. 

Тож ціна такого сурогату – в рази менша за найдешевшу горілку. Й купуючи такий дешевий, але начебто елітний алкоголь в картонній тарі – Ви і здоров’ям ризикуєте і банально переплачуєте чималі гроші.

Джерело Телеканал новини «24»
12.10.2018
ПОДІЛИТИСЬ НОВИНОЮ:

Close