Україна і світ

Перевершили Януковича та Пшонку: як влада цинічно карає активістів

Останнім часом переслідування борців з корупцією стало дійсно масштабним і системним явищем. До цього вже відкрито підключились Генпрокуратура та суди. І найцинічнішим є те, що напередодні п’ятої річниці Революції Гідності ті, хто прийшов до влади завдяки Майдану починають активно використовувати проти активістів удосконалені методи Януковича.

А те, що більшість ручних суддів Майдану зберегли свої посади дає впевненість владі, що свавілля залишиться безкарним.

У квітні 2018 року російського адвоката Марка Фейгіна, який захищав в’язнів Кремля, зокрема журналіста Романа Сущенка, позбавили права займатись адвокатською діяльністю. Підставою стало використання Марком нецензурної лексики у соцмережі. Усім зрозуміло, що це лише привід. Насправді, це було переслідування путінською владою незручного адвоката з метою показово покарати, залякати та заблокувати можливість захищати жертв режиму.

Перевершили Януковича та Пшонку: як влада цинічно карає активістів
Роман Сущенко

Добре, що ми живемо у демократичній країні, де таке в принципі неможливе. От і я так думав. Поки у травні 2018 року мене, як адвоката не покарали за… пост у Facebook. Там не було нецензурщини, лайки чи образ. Зате були конкретні факти, які свідчили про винесення судом незаконного рішення у відповідь на обшуки НАБУ у цьому суді та про недоброчесність самих суддів.

Але це був лише початок. Через п’ять днів після винесення мені попередження з’являється нова скарга. Її ініціаторами є люди, які стоять за сайтами з відповідним душком та фейковими організаціями, завданням яких є дискредитація та поливання брудом громадських активістів. А подано цю скаргу через депутата Ігоря Попова, який є соратником Ляшка і теж має специфічну репутацію.

Перевершили Януковича та Пшонку: як влада цинічно карає активістів
Ігор Попов

Цього разу мене звинувачують у тому, що я критикую судову реформу у відеоблогах на 24 каналі. Вам не здалося. За те, що я розповідаю конкретні факти, які свідчать про фейковість реформи, мене можуть позбавити адвокатського свідоцтва. Фейгін хоча б матюкнувся, а я ж критикую цензурними словами. Але Україна не Росія. Виявляється у нас можуть позбавити статусу адвоката і за обґрунтовану критику без нецензурщини.

Інші звинувачення взагалі у голову не вкладаються. Порушення адвокатської етики вбачають у тому, що я підтримую Ларису Гольник і Сергія Бондаренка, які викривають корупцію і у очах громадськості є символами чесних і незалежних суддів. Ну і вишенька на тортик – мене звинуватили, що я є таємним агентом НАБУ. Здається коментарі зайві.

Звинувачення більше схожі на анекдот, але Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області сприймає їх цілком серйозно. 20 вересня я зобов’язаний з’явитись на засідання, де повинен спростувати, що я таємний агент НАБУ і пояснити чому критикую реформу.

Враховуючи, що мені вже дали попередження за пост у Facebook, то перспектива втратити свідоцтво адвоката є дуже реальною. Але позбавлення статусу адвоката блідне на фоні того, що три автомайданівці можуть отримати від чотирьох до семи років тюрми за те, що Автомайдан організував велику акцію протесту біля не менш великого будинку Генпрокурора Юрія Луценка у грудні 2017 року.

13 липня 2017 року біля Верховної Ради відбувся мітинг з вимогою надати дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності депутатів Полякова, Розенблата, Добкіна та інших. Автомайданівці були активними учасниками акції. Під час мітингу у них вийшла перепалка з народним депутатом Олегом Барною, який вимагав, щоб автомайданівці закрили рота. За це у нього жбурнули три яйця. На цьому інцидент був вичерпаний. Жодних ушкоджень Барна не отримав.

Перевершили Януковича та Пшонку: як влада цинічно карає активістів
Олег Барна

Сліди на обличчі це наслідок ДТП, у яке він потрапив напередодні. До речі, Барна це той депутат, який нещодавно отримавши повідомлення від журналіста про “30 тисяч за голосування” кинув усе і прилетів до Києва. Після цього поліція Печерського району зареєструвала справу за статтею хуліганство. Надалі цю справу би просто закрили за відсутністю складу злочину або виписали адмінштраф, якби не наступні події. І тут стежте за хронологією.

17 жовтня минулого року біля Верховної Ради відбувся великий мітинг за створення Антикорсуду, скасування недоторканності та нове виборче законодавство. Автомайдан був співорганізатором цього мітингу. 23 жовтня Генпрокуратура вимагає справу Барни з Печерської поліції та “у зв’язку з особливою складністю” передає її у Головне слідче управління. Для її розслідування призначають п’ять слідчих та 10 прокурорів. Для порівняння справа переслідування автомайданівців за поїздку до Межигір’я Януковича, де понад 450 потерпілих, а серед потенційних обвинувачених понад 200 ДАІшників та понад 120 суддів розслідується групою осіб з п’яти слідчих та двох прокурорів.

4 грудня Автомайдан анонсує поїздку до маєтку Луценка, за те, що він викрив таємних агентів НАБУ та зірвав їх спецоперацію. На наступний день Генпрокуратура терміново знову вимагає справу з поліції “для вивчення”. 9 грудня біля будинку Луценка проходить чисельна акція. І реакція Генпрокурора не забарилась. Вже через тиждень прокурор підписує підозри Сергію Хаджинову, Олегу Пушаку та Богдану Мельнику, які всупереч вимогам процесуального кодексу надсилають їм поштою.

Тобто є чіткий зв’язок між акціями протестів та активізацією розслідування справи. А ключове рішення про покарання автомайданівців було прийнято саме після поїздки до Юрія Луценка. До речі, Печерський суд надав згоду слідчому на доступ до телефонних трафіків усіх трьох автомайданівців. Це такі ж ухвали як і щодо журналістів Наталки Седлецької та Крістіни Бердинських.

Луценко виправдовував дії слідчих щодо журналістів необхідністю встановити дату і час злочину. Але ж у справі Барни дата і час події чітко відомі. Цікаво, що у матеріалах справи цих ухвал і самих трафіків немає. Тобто інформацію зібрали, але для справи не використали. То для чого прокуратура збирає дані про усі контакти і місця перебування активістів і журналістів ?

А тепер дуже важливий момент. Відповідно до закону інцидент з Барною можна кваліфікувати як дрібне хуліганство, за що передбачено невеликий штраф. Загалом, кидати яйцями у політиків – це традиція протестів у всьому світі. Яйцями закидували президентів усіх країн, включно з Путіним. Сам Луценко заявляв, що у киданні яєць немає нічого страшного.

Але завдяки Генпрокурору у справі Барни дрібне порушення перетворилось у тяжкий злочин. Вдумайтесь, автомайданівців звинувачують у нанесенні побоїв яйцями державному діячу і тепер їм цілком реально загрожує від чотирьох до семи років тюрми. Звісно, що за вчинене треба відповідати. Саме так коментує Луценко цю справу. Але від чотирьох до семи років тюрми за порушення, яке взагалі не є злочином – такого свавілля навіть за Януковича не було.

Справу хлопця, який кинув яйце у державного діяча Януковича закрили. У політиків яйцями кидають чи не щодня, але досі жодної справи до суду не передавали. Перехід вулиці у забороненому місці також є порушенням. А тепер уявіть, що ви це зробили на акції протесту і вас замість того, щоб оштрафувати кидають у тюрму. Уявили? А вам кажуть: ну ви ж порушили, а за порушення треба відповідати.

Ця справа створює небезпечний прецедент, коли за дрібні порушення на мітингах їх учасників будуть ув’язнювати на тривалі строки. Тому це стосується кожного активного громадянина, який ставить вимоги і контролює владу. Але найгірше те, що ця справа чітко доводить – прокуратура, слідчі та суди продовжують працювати у режимі виконання злочинних вказівок та готові переслідувати і карати невинних.

Слідчий у справі Барни прямо визнає, що жодного злочину тут немає, але є чітка вказівка з Генпрокуратури. Ось справжній результат реформи прокуратури імені Юрія Луценка. Як і у часи Пшонки прокурори дають злочинні вказівки про пресування активістів, а слідчі їх безвідмовно виконують. А це злочин, за який рано чи пізно наступить покарання.

Перевершили Януковича та Пшонку: як влада цинічно карає активістів
Юрій Луценко

10 вересня 2018 року автомайданівцям вручили обвинувальний акт і справу передають до Печерського суду. Особливо цинічно це виглядає напередодні п’ятої річниці Революції Гідності. Під час Майдану Сергія Хаджинова затримували, позбавляли прав керування, утримували під вартою, але реальний строк він може отримати за президента Порошенка і саме за поїздку до маєтку його найближчого соратника – Юрія Луценка.

Виходить що Порошенко та Луценко у переслідуванні своїх противників перевершили Януковича та Пшонку. Юрію Луценку вже втрачати нічого. Його репутація безнадійно втрачена. За останніми опитуваннями недовіра громадян до нього є найбільшою серед політиків. Тепер його доля – повернутись туди, звідки його достроково випустили. Сподіваюсь, він не загубив свою тюремне горня. А от Порошенку варто задуматись, адже тікати ж уже нікуди. Але найбільше задуматись потрібно кожному з нас і продовжувати боротьбу. А справедливість однозначно переможе.

Джерело Телеканал новини «24»
15.09.2018
ПОДІЛИТИСЬ НОВИНОЮ:

Close